Поради батькам під час війни: безпека та психологічна підтримка дитини

Психологічна допомога батькам і дітям під час війни

Надзвичайні ситуації супроводжуються високим рівнем стресу та тривоги, але водночас вимагають від людей зібраності та чіткості дій. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розробив поради щодо піклування про дитину під час війни — про безпеку, гігієну, щеплення, харчування та психологічну підтримку. Нижче викладено ключові рекомендації з цього посібника.

Рюкзак безпеки: що покласти дитині

У кризовій ситуації батьки найбільше переживають за дітей. Зберіть для дитини рюкзак із мінімальним набором речей, щоб вона була в безпеці навіть без вас поруч.

До рюкзака варто покласти:

фото з батьками із написаними на звороті телефонами родичів, повною адресою, ПІБ дитини та групою крові (або бірку, нашиту на одяг);
дві пляшки води;
шоколад, печиво, хлібці, сухофрукти;
необхідні лікарські препарати, лейкопластир, антисептики, захисну маску;
вологі та сухі серветки, невеликий рушник, зубну пасту та щітку, мило;
ліхтарик;
одну-дві улюблені іграшки — вони забезпечать мінімальний психологічний комфорт;
комплект змінного одягу.

Якщо дитина вміє користуватися телефоном — покладіть його разом із невеликою сумою грошей.

Що дитина повинна знати, якщо загубилася

Дитина має знати своє ім'я та імена батьків, номери телефонів батьків або найближчих родичів, домашню адресу, а також телефони екстрених служб: 101, 102, 103. Заздалегідь визначте місце зустрічі на випадок розлучення.

Прикріпіть бірку з контактною інформацією до одягу, який дитина не зніме (светр, штанці), або покладіть записку в кишеню. Якщо ви загубили дитину — зберіть думки, зателефонуйте їй, попросіть когось залишитися на місці та зверніться до поліції за номером 102.

Безпека від мін та боєприпасів

Під час пересування уникайте доріг, якими не їздять інші автівки, та маршрутів поблизу місць бойових дій. Вибухонебезпечні предмети можуть бути сховані в іграшках, книжках або поблизу зруйнованої техніки.

Не підбирайте жодних предметів на вулиці та не наближайтеся до військової техніки, амуніції чи снарядів. Якщо побачили щось підозріле — телефонуйте 101 до Служби з надзвичайних ситуацій.

Безпечне середовище вдома та в укритті

В умовах переміщення та частої зміни помешкань важливо мінімізувати фізичні ризики для дитини. Тримайте дитину в полі зору, зберігайте ліки, хімічні речовини, гострі предмети та дрібні деталі поза її досяжністю.

Закрийте доступ до розеток, зафіксуйте важкі меблі, встановіть м'які накладки на гострі кути. Якщо дитина подорожує в автівці — вона завжди має бути пристебнута у відповідному кріслі.

Гігієна в умовах обмеженого доступу до води

Дотримання правил гігієни захищає здоров'я дитини навіть у найскладніших умовах. Мийте руки з милом після відвідин вбиральні, перед приготуванням їжі, після контакту з тваринами та громадськими поверхнями.

На одну людину в кризових умовах потрібно близько 7,5 літра води на добу (в квартирі/будинку) або 2–2,5 літра в укритті. Якщо мила та води немає — використовуйте антисептик із вмістом щонайменше 60% спирту або антибактеріальні вологі серветки. Антисептик можна приготувати самостійно: 800 мл етилового спирту, 40 мл перекису водню, 15 мл гліцерину та 120 мл води.

Щеплення під час війни

Великі скупчення людей та обмежений доступ до чистої води прискорюють поширення інфекційних захворювань. Кожна невакцинована або не повністю вакцинована дитина перебуває в підвищеній небезпеці.

Не відкладайте щеплення новонароджених. Якщо дитина пропустила щеплення за графіком — надолужте його за першої ж можливості, звернувшись до найближчого закладу охорони здоров'я. Якщо пересуватися небезпечно — відкладіть вакцинацію до безпечного моменту. Якщо ви виїхали за кордон і вам пропонують вакцинацію — не відмовляйтеся.

Грудне вигодовування під час стресу

Грудне молоко зміцнює імунітет дитини, а тілесний контакт під час годування допомагає їй почуватися в безпеці. Стресові ситуації не впливають на якість молока, хоча в рідкісних випадках можливий тимчасовий вплив на лактацію.

Годуйте дитину на вимогу — не рідше 8–12 разів на добу. Якщо дитина тимчасово не з вами — зціджуйте молоко відповідно до звичайної кількості годувань, щоб зберегти лактацію. Пам'ятайте: навіть за незбалансованого харчування матері грудне вигодовування залишається ефективним.

Харчування та вода для дитини

Завчасно створіть запас питної та технічної води. Зберігайте воду в закритих ємностях, робіть 2–3-добовий запас. Воду з бюветів, колодязів та шахтних криниць перед вживанням кип'ятіть щонайменше 10 хвилин.

Підготуйте продукти, готові до вживання або такі, що не потребують термічної обробки: хлібці, консерви, горіхи, сухофрукти, шоколад, фрукти. Для маленьких дітей запасіть зернові продукти швидкого приготування та готове дитяче харчування. Не виключайте овочі з раціону дитини.

Психологічна підтримка дитини під час війни

Відчуття небезпеки, тривога та порушення звичного розпорядку можуть злякати дитину та викликати стрес. Головне правило: спокійні батьки — спокійні діти. Якщо ви поруч і всі здорові — ви здатні забезпечити психологічний комфорт дитини.

П'ять ключових порад для батьків:

Продовжуйте оточувати дитину любов'ю та турботою — тактильний контакт, спільне читання, обійми перед сном.
Збережіть розпорядок дня настільки, наскільки це можливо.
Якщо дитина не слухається — пам'ятайте, що так вона виражає почуття, які не може висловити словами.
Обговоріть план дій під час сирени, намалюйте карту укриття — діти краще сприймають наочну інформацію.
Піклуйтеся про власне фізичне та психічне здоров'я: ви не зможете допомогти дитині, якщо самі погано почуваєтеся.

Як говорити з дитиною про емоції

Якщо дитина переживає або злиться — слова «не переживай» не заспокоять її. Скажіть: «Я бачу, що ти налякана / злишся» — так дитина розуміє, що не залишилася сам на сам зі своїми переживаннями. Не давайте обіцянок, які не залежать від вас; натомість кажіть: «Що б не сталось — головне, ми одне в одного є».

Якщо дитина грає або малює «війну» — не забороняйте їй. Програвання та промальовування емоцій допомагає знизити рівень тривоги. Якщо дитина впала в стан ступору — поставте три прості запитання, що вимагають відповіді «так», запропонуйте воду, обійміть, дайте просте завдання.

Дихальні вправи та тілесний контакт

Тілесний контакт знижує рівень напруги. Навчіть дитину самостійно заспокоюватися: вправа «Обійми метелика» — дитина обіймає власні плечі та злегка похлопує їх; вправа «Кокон» — права рука обіймає ліве плече, ліва — живіт.

Стежте за диханням дитини. Відновити стабільний стан допомагає повільний видих ротом зі звуками «А» або «О», дихання животом. Відновлення дихання та фізичної активності знижує вплив стресової події на організм.

Поради для батьків: як підтримати себе

Думайте про майбутнє — мрійте, плануйте, обговорюйте зі значущими людьми, що зробите першим після встановлення миру. Позбудьтеся почуття провини: ви зробили все, що могли на той момент. Намагайтеся їсти та спати, просіть про допомогу — звертатися по підтримку не соромно.

Говоріть про свої емоції з рідними та друзями. Якщо відчуваєте потребу — зверніться на гарячу лінію психологічної підтримки або до фахівця. Обмежте кількість розмов про війну та прослуховування новин у присутності дитини.

Якщо тривога або пригніченість не минають тривалий час, варто пройти короткий самоскринінг: GAD-7 опитувальник на тривогу або PHQ-9 опитувальник на депресію допоможуть зрозуміти, чи варто звернутися по фахову психологічну допомогу. Якщо ви пережили травматичні події — ознайомтеся з матеріалом про ПТСР: посібник.

Особливості піклування про дітей з інвалідністю

Сім'ї з дитиною з інвалідністю потребують більше ресурсів у надзвичайних ситуаціях. До тривожної валізки додайте стратегічну аптечку на 3–4 тижні, спеціальне харчування, засоби гігієни (памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів) та за можливості спеціальне обладнання.

Дітей з розладами аутичного спектра варто заздалегідь готувати до ситуацій із гучними звуками та перебування в укритті: збудуйте «халабуду» з ковдр у безпечному куті, привчайте до навушників, дотримуйтеся режиму дня. Найважливіше — зберігайте спокій, адже такі діти дуже чутливо реагують на настрій і поведінку батьків.

Корисні контакти для переміщених осіб

Якщо ви перебуваєте в Україні та потребуєте допомоги, скористайтеся регіональними гарячими лініями:

Івано-Франківська область: +380342551868, +380994709241
Львівська область: +380325460015
Волинська область: +380968818091 (08:00–20:00), +380505551006, +380689957756
Рівненська область: 0362400100, +380985058325; психологічна підтримка: 0800400378
Закарпатська область: +380312428029, +380312428030
Чернівецька область: 0800335047

Гаряча лінія психологічної підтримки від Української мережі за права дитини та ЮНІСЕФ: Київстар +380675679845, +380969905450; Lifecell +380636614252, +380633994592; Vodafone +380953271521. Щодня з 8:00 до 22:00.

Медичний редактор та джерела

Зинчак Катерина

Психолог, медичний редактор Health360

Дата перевірки: 8 червня 2026

Знайти ліцензованого фахівця: Каталог психологів Health360 →